Статья посвящена анатомам, которые были лечащими врачами Пап Римских в разные годы: М. Р. Коломбо (1515 - 1559), Г. Б. Канано (1515 - 1579), Г. С. Аранзи (1530 - 1589), К. Варолий (1543 - 1575), А. Чезальпино (1525 - 1603), М. Мальпиги (1628 - 1694), Дж. М. Ланцизи (1654 - 1720) и Дж. Флайяни (1739 - 1808). Рассказано об их вкладе в развитие медицины и биографические данные.

Отмечено, что проблема гипоксии на протяжении многих лет является чрезвычайно актуальной и привлекает внимание физиологов и клиницистов с точки зрения механизмов развития различных патологических состояний. Эффекты антенатальной гипоксии на организм новорожденного зависят от сроков и тяжести ее воздействия, индивидуальной толерантности и срока внутриутробного развития. В связи с тотальной распространенностью сердечно-сосудистой патологии изучение влияния антенатальной гипоксии на сердце, а также возможности ее коррекции представляют интерес с позиций как теории, так и практики. Одним из возможных путей устранения негативных последствий гипоксии является использование антигипоксантов различного механизма действия, в том числе пептидных комплексов.

Наведено сучасні уявлення про систему цитокінів та гени, що їх кодують, визначено роль поліморфізму поодиноких нуклеотидів у характері перебігу вірусних гепатитів, розвитку несприятливих наслідків захворювань, ефективності противірусного лікування та тяжкості побічних ефектів під час терапії.

Структурные перестройки печени экспериментальных крыс ювенильного возраста, подергавшихся 10- или 30-кратному воздействую гипергравитации, носят, преимущественно, обратимый характер и сопровождаются активацией адаптационно-компенсаторных механизмов, направленных на нивелирование негативного воздействия экзогенного фактора. Как выраженность структурно-функциональных изменений, так и интенсивность адаптационных реакций преобладают в подгруппе крыс, подвергавшихся более длительному (30-кратному) воздействию. Полученные гисто- и цитоморфометрические данные свидетельствуют о развитии адекватных адаптационных реакций на клеточном уровне, характеризующихся, в первую очередь, увеличением количества клеток, находящихся на различных стадиях митоза. Максимально выраженные гистопатологические изменения были выявлены в подгруппе зрелых крыс, характеризующиеся цитоморфометрическими признаками внутриклеточного отека и неадекватностью реализации адаптационных реакций. При этом более выраженное негативное воздействие перегрузок отмечено при длительном (30-кратном) сроке эксперимента.

Проведено исследование особенностей возрастных изменений в морфологической организации сосудистых сплетений желудочков головного мозга белых крыс предстарческого возраста. Проанализирована зависимость от кратности введения ксеногенного ликвора следующих параметров: масса животных, масса головного мозга, длина и ширина полушарий, коэффициент цефализации, высота и ширина хороидных эпендимоцитов. Выявлено, что с возрастом происходят характерные инволютивные изменения сосудистых сплетений, а экзогенное введение ксеногенного ликвора оказывает позитивное влияние на биометрические характеристики головного мозга и на микроскопические параметры сосудистых сплетений желудочков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264 + Р456.14-52

Рубрики:

Медична мікробіологія

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены биологические эффекты цереброспинальной жидкости (ЦСЖ) лактирующих коров, при введении ее самцам и самкам белых крыс в качестве ксеногенного биопрепарата. Исследование системы репродукции проведено при помощи физиологических и морфологических методов, выявлен выраженный, но обратимый ингибирующий эффект ЦСЖ, взятой в период физиологической ановуляции донора, на систему репродукции реципиентов. Гонадингибирующий эффект ЦСЖ выявлен как у самок, так и у самцов, обратим и зависим от возраста реципиентов и кратности введения ЦСЖ - максимальные изменения получены при введении ЦСЖ в перинатальный период и при многократных инъекциях. Зафиксированы следующие изменения: снижение показателей спаривания и половой мотивации; динамика длительности эстральных циклов и соотношения их фаз; снижение показателей фертильности самок и временное бесплодие у самцов; снижение массы семенников и яичников, уровня половых гормонов в сыворотке крови, ановуляция, обусловленная атрезией полостных фолликулов, структурные изменения органов-мишеней овариальных гормонов. Работа подтвердила гипотезу отсутствия иммунологической несовместимости ЦСЖ различных таксонов млекопитающих и гипотезу ее контрацептивного действия при взятии в период физиологической ановуляции донора. Прижизненное взятие, криоконсервация, отсутствие фильтрации позволили сохранить естественные свойства ЦСЖ и рассматривать вводимую жидкость как биологическую среду и биопрепарат одновременно, объединив общетеоретическую и практическую значимость результатов работы.

Отмечено, что расщепленная кисть - это врожденная деформация руки, вызванная варьированным отсутствием центральной части кисти. Различают V-образную расщепленность кисти с несколькими сужениями межпальцевого промежутка и отсутствием среднего фаланга пальца. Большинство работ описывает лечении путем хирургического вмешательства в ранний детский период. Приведены данные о лечении расщепленной кисти у пациента с уже сформировавшимся скелетом. Описана новейшая хирургическая техника с использованием Z-образного рассечения кости запястья при лечении 22-летней женщины и полученные на протяжении трех лет результаты.

Цель работы - изучение нарушений микроциркуляции (МЦ) и периферической гемодинамики у детей, больных реактивными артропатиями (РеА). Представлены результаты оценки особенностей и взаимосвязи МЦ и периферической гемодинамики при РеА у детей. Выявлены функциональные изменения МЦ, которые затрагивают как звено притока распределения, так и звенья обмена и дренажи. Показано, что гемодинамические нарушения в проксимальных отделах относительно пораженного сустава носят компенсаторный, а в дистальных отделах - декомпенсаторный характер. Выявлена прямая корреляция между тяжестью течения РеА, возрастом больного, степенью нарушения МЦ и периферической гемодинамики. По мере нарастания тяжести заболевания и увеличения возраста отмечалось усугубление микроциркуляторных и гемодинамических расстройств.

Наведено дані літератури щодо плейотропних ефектів нестероїдних протизапальних препаратів та продемонстровано результати власних досліджень щодо оцінки впливу диклофенаку, німесуліду та мелоксикаму на ліпідний спектр, коагуляційні властивості крові, рівень сечової кислоти, функціональні проби печінки у хворих на остеоартроз, беручи до уваги наявність кардіоваскулярного ризику. Констатовано, що найбільш адекватним препаратом, що може слугувати препаратом вибору в лікуванні вказаної когорти пацієнтів, є диклофенак ретардована форма, що має достатній клінічний ефект і незначні гіполіпідемічну та гіпокоагуляційну дії.

Зазначено, що неускладнені переломи грудо-поперекового відділу є широко поширеною патологією. Саме такі переломи складають більше половини всіх переломів хребта. Приведено нові класифікації травми хребта та їх біомеханічні основи. Денісом була розроблена триколонна класифікація хребта для пояснення механізму ушкоджень та подальшого лікування. Найбільш поширеними скаргами хворих є нестерпний локальний біль та явища радикулопатії. Наведено результати використання методу пункційної черезшкірної вертебропластики (ПЧВП) у хірургічному лікуванні 55 хворих віком 50 - 53 роки з травматичними компресійними переломами тіл хребців. Проведено 55 оперативних втручань. Оцінено динаміку інтенсивності больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою. Відмічено позитивну післяопераційну динаміку у вигляді регресу больового синдрому та покращання якості життя пацієнтів. Таким чином, ПЧВП є малоінвазивним та високоефективним методом лікування травматичних компресійних переломів тіл хребців.

Мета роботи - дослідження експресії молекул адгезії та екранування показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) у хворих на діабетичну нефропатію на різних етапах розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН). Виявлено інтеркореляційні взаємозв'язки між рівнями молекул Е-селектину, sICAM, sVCAM й МАУ, протеїнурією при ХХН 1 ст. та показниками ФЗД й креатиніном при ХХН 3 ст. Винайдені дані сприятимуть розробці ранніх критеріїв прогнозування ураження нирок та легенів у разі цукрового діабету.

На основі десятирічного моніторингу 123 закладів загальної практики - сімейної медицини, розташованих у сільській місцевості, виявлено, що підвищення якості допомоги відбувалося за рахунок укомплектування діагностичним обладнанням, достовірного збільшення кількості та потужності денних стаціонарів, покращання географічно-територіальної доступності та унормування загальної кількості населення дільниць. Одержано дані щодо динамічних змін, що характеризують територіально-географічну доступність та ресурсозабезпечення амбулаторій сімейного лікаря. Нову методику кваліметричного аналізу можна застосовувати в аналогічних дослідженнях та в практиці моніторингу якості в системі охорони здоров'я та оцінки ефективності управлінських рішень.

Эпидемия ВИЧ-инфекции началась в Сумской области в 1996 г. Быстрый рост заболеваемости наблюдался в начале XXI века, достигнув в 2010 г. 18,5 случаев на 100 тыс. населения. Сейчас наблюдается определенная стабилизация (14,7 случаев на 100 тыс. при темпе прироста -12,7 % в 2012 г.). Наибольшая распространенность ВИЧ-инфекции наблюдается в Шосткинском, Роменском и Кролевецком районах, что объясняется развитостью дорожной сети в этих регионах и близостью к неблагополучным регионам других областей. Если в начале эпидемии большинство инфицированных составляли мужчины, то сейчас число вновь инфицированных примерно равно. В когорте инфицированных резко увеличилось число детей и людей зрелого возраста (до 27 и 31 %, соответственно). За 10 лет ВИЧ-инфекция из среды инъекционных наркоманов переместилась в общую популяцию, что кардинально изменило вклад полового и парентерального путей в трансмиссию вируса (51,8 и 18,2 %, соответственно в 2012 г.). Озабоченность вызывает накопление в популяции незарегистрированных носителей ВИЧ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11 + Р415.202.83

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано 10 образцов операционного материала (ткани молочной железы) от 6 женщин с предопухолевой патологией молочной железы. Определена степень экспрессии рецепторов естрогена, прогестерона, маммаглобина. При схожей гистологической структуре выявлена иммуногистохимическая неоднородность тканей. Это может отражать особенности гормонального статуса и возраста пациенток, а также быть проявлением опухолей молочной железы и индикатором предрасположенности к ним.

Мета роботи - вивчення апоптичної активності та некрозу нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові, як показників об'єктивізації клінічного перебігу негоспітальної пневмонії (НП) у дітей раннього віку. Обстежено 73 дітей першого року життя, які знаходились на стаціонарному лікуванні з приводу НП. Встановлено, що у дітей раннього віку з НП інтенсивність процесів апоптозу зростає, у разі чого з наростанням тяжкості захворювання апоптична активність - знижується. Некротичні процеси виявляють прямо пропорційну залежність з тяжкістю даної патології, що може служити для ефективної об'єктивізації клінічного перебігу НП у дітей раннього віку та для прогнозування тяжкості захворювання у цієї категорії пацієнтів.

Рассмотрены проблемы внебольничной пневмонии у пациентов с сахарным диабетом 2 типа. Проанализировано клиническое течение заболевания.

Проаналізовано результати дослідження частоти одного із найбільш поширених поліморфізмів гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР) Bcl1 (rs41423247) у різних популяціях. Виявлено його роль у підвищенні чутливості до глюкокортикостероїдів (ГКС). Здійснено аналіз асоціації Bcl1 поліморфізму з індексом маси тіла, коефіцієнтом централізації жиру, абдомінальним ожирінням, а також із метаболічними параметрами - рівнем глюкози й інсуліну крові, індексом НОМА, ліпідним профілем. Незважаючи на суперечливі дані літератури, Bcl1 поліморфізм може бути предиктором ожиріння та метаболічного синдрому. Асоціація ожиріння із поліморфізмом генів залежить від екологічних, аліментарних, соціально-економічних факторів, неоднорідності популяції, відмінності між поколіннями, взаємодії з поліморфізмами інших генів. Таким чином, Bcl1 поліморфізм гена ГР пов'язаний зі зміною чутливості до ГКС і з фенотипічними ознаками та може бути однією з генетичних детермінант тілобудови та метаболічного статусу.